"ПОВСТАЛИЙ із БОРОШШНА"

Трагічна п'єса-екшн

Дійові особи
Кольобок, нахабний та трохи пришелепкуватий український пацанчік
Дід, Баба, попечітелі Кольобка
Прєдатор, страшна та ненажерлива тварюка, яка живе у лісі та довгий час зловісно іздєвається над людьми
Косой, завжди накурєнний янкі, американський спецназ
Вульф, грубий алконафт-янкі, американський спецназ
Грізлі, великий та дуже тупий янкі, американський спецназ
Фокс, хитрий та розумний командор-янкі, американський спецназ
Водій КаМАЗа

Баба: Та навіщо воно тобі надо?
Кольобок: Їй богу! Як ви не розумієте. Молдовані - теж люди і вони потребують моєї допомоги.
Баба: Шо ти їм можеш допомогти, Малакасос!?
Кольобок: Шо-о-о!!! Зараз в ухо дам, аж зуби повилітають!

У хату заходе розлючений Дід.

Дід: (до свиней) Паскудо, щоб ви повиздихали! Блядські кури пообсирали усе подвір'я, усі чоботи в гамні. Бабо, йди прибирай!
Баба: Та не кричи! Піду-піду. Ти знаєш, що ЦЕ вирішило?! (показує брудним пальцем ноги на Кольобка)
Колоьбок: Шо ти сказала, каза мічуринська? (все ж таки дає Бабці в вухо, та падає зубами об підлогу та затихає). Не "ЦЕ", а Млиненко Кольобок Семенович!!!

Дід залякано сідає на табурєтку і питливими очима дивиться на Кольобка.

Дід: Що ж ти робиш, морда бусурманська!? Ми ж тебе ростили, годували, одягали …
Кольобок: Циц! Бо й тебе вдарю! Я так вирішив і так зроблю.

Дід мовчки сидить і курить. Кольобок збирає свої речі та виходить з хати. Тим часом спльовуючи два зуба підводиться Бабка й вилазить у вікно.

Баба: (кричить) Собака! Щоб ти здох, вірменська свиня!

Кольобок зупиняється, рєзко бере велику каменюку й жбурляє у відчинене вікно. Чути грохіт Бабки й розбитого скла. Дід мовчки курить і боїться.

Кольобок: Хм! Бінго! (спльовує)

Фокс: Ми повинні добре обміркувати усю цю ситуацію й зробити для тієї суки безвідмовну пастку з засідкою.
Грізлі: А як це "обміркувати"?
Вульф: Головою об дуба!

Грізлі встає і робить так, як сказав Вульф.

Косой: Які слонікі красіві!
Фокс: Стадо ідіотів! Слухайте сюди! Зпочатку, ти, (звертається до Грізлі) викопаєш яму глибиною 2 метри.
Грізлі: Скіко?
Фокс: Короче, копаєш глибоку яму у свій ріст! А, ти, (до Косого) маскуєш яму, щоб не було помітно. Зрозумів?
Косой: Я сам не зможу.
Фокс: Візьми з собою слоненят!
Косой: О'кей, мій командор!
Фокс: Вульф, підеш в селище аборигенів й вкрадеш гарну дівку. Бухло також візьми, але не жри, бо яйця відірву!
Вульф: Та клав я на свої яйця. Головне в житті - це бухло!
Фокс: Давай слухай мій приказ! Усім приступіть до своїх обов'язків, бля!
Грізлі: Шо?
Фокс: Задрав вже. Йди рий яму, дебіл!

Всі розходяться, крім Фокса. Він сидить в кущах, потіє й сре. Через деякий час усе готово. Янкі-шпіони в засідці. Перед ямою-пасткою стирчить брєвно, до якого прив'язана дуже красіва молдованка. Вона набухана, як то кажуть москалі, "убітая в гавно", у неї в роті замість кляпа брудна білизна Вульфа. Усі чекають Прєдатора. Гидко співає якась дурна пташка.

Кольобок: Прикольна в тебе тачка, мужик! Довези мене до найближчого селища.
Водій КаМАЗа: Ага!

Гучно грає радіо "Шансон Молдаванії". Хриплими голосами надриваються якісь пердуни.

Кольобок: А шо, дядьку, подобається ця музіка?
Водій КаМАЗа: Нє! Долбаний язик, ні хрєна нє понімаю!
Це воно так просто грає…

Кольобок озирається навколо. У маленьке віконце він помічає на кузові КаМАЗа пошматовані тіла. Біля педалей водія лежить окровавлена бензопила, парік Елвіса Преслі й ананас.

Кольобок: Інтєрєсна машина. Токо я не розумію навіщо вам ананас?
Водій КаМАЗа: Нада! Зверькі їх люблять.

Через три години вони доїжджають до якогось селища. Кольобок виходить з машини, в подяку дарує водію пляшку української горілки. Машина їде далі. Ніч. М'яко світить місяць. Гидко співає якась дурна пташка.

Косой: Науково-доведений факт, що існують такі види насєкомих, які живуть одну ніч. Але встигають натрахатись, а потім здихають.
Вульф: Да… зараз було б добре перепихнутись.
Грізлі: Шо, смотріш? Щас лусну в рило.
Косой: Грізлі, потримай Вульфа за ноги. (до Вульфа) Ти, будеш оп'ять нашой тьолкой.
Фокс: Замовкніть, придурки! А то я вас всіх порву!
Тіхо! Хтось йде.

З'являється Кольобок, який витирає свої бєрци від какашок.

Кольобок: Блядь! І тут, в безлюдному лісі, гімно розчавив. Якесь падло насерело. Щоб йому очко пір'ячком поросло.

Тим часом зв'язана молдованка, почувши аромат фікалій просинається і починає блювати.

Кольобок: О-о-о! Яка красіва дівка ригає. (до неї) Не хвилюйся, зараз я тебе врятую. Стій де стоїш! (дістає цукерку "Мєнтос" і з'їдає її).

Кольобок біжить до дівки й падає в яму з криками "А...Бля-а-а!!!" і втрачає свідомість.
Янкі починають діставати нерухоме тіло атлєта-Кольобка.

Грізлі: Я візьму його за ноги…
Вульф: А я візьму його за руки…
Косой: А я візьму його за жопу. О! Прикольна жопа! (дивлячись на упругі сідниці нашого героя)
Фокс: Ой! Шо це? Так то ж не Прєдатор, він не такий круглий.
Грізлі: Командір, шо будемо робить?
Косой: (до Грізлі) Тримай його за ноги. Він буде нашой новой тьолкой!
Фокс: Тіхо! Він приходить до тями.
Кольобок: Пустіть мене москалі ганебні!
Вульф: Шо сказав?
Грізлі: Ми - не москалі! Ми - американський загін спєцназовців, спрямований в непролазні хащі молдованських лісів для виконання завдання по знищенню особливо небезпечної тварюки-Прєдатора.

Роздається тиша. Усі мовчать та здивовно дивляться на Грізлі; престає ригать прив'язана дівка і навіть дурна пташка не співає.

Фокс: (до Грізлі) Що з тобою? В тебе що, інтелект прокинувся?
Грізлі: Га?
Косой: Та нє. Все нормально! То він вторяків вихопив.
Вульф: А тоді все гаразд!
Грізлі: Фокс, здається хтось йде!?

Прєдатор: Добрий ранок, панове! Гарна ніч. Погоди нинчє дівниє стоят, вам так не здається?
Чому ви мовчите? Ну куди? Нє надо від мене тікать, я вам всеодно ноги повідриваю! Хух… (знімає з плеча дурну пташку).

Крик із-за сцени: "ПОЧАЛОСЬ!!!"

Прєдатор бере одною рукою Косого за задні ноги й сильно здавлює; чутно хрускіт поламаних кісток.

Прєдатор: (до Косого) Больно?
Косой: Да!

Прєдатор жбурляє Косого в бік. Грізлі мчить на тварюку в білих шкарпетках.

Грізлі: Уб'ю, ЧМО!!!
Прєдатор: Ой! Шо це ви кричите? Вторяків вихопив чі-шо? …на!

Прєдатор б'є Грізлі ногою по цицьках. У Грізлі ламаються кістки ребер, пробиваючи праву легеню та лівий шлуночок серця, викликаючи внутрішню кровотечу. Грізлі захлинається кривавою піною, пукає та помирає.
Косой: (вилазить з хащів та жалістно до Вульфа) Я не відчуваю своїх ніг!
Вульф: (перелякано) А-а-а… у тебе їх НЕМА!

Прєдатор наступає Косому на черепа й роздавлює його. Потім бере Вульфа за яйці та розводить у різні боки. Чутно хлопок розірваної матні.

Вульф: Ай! (здихає)
Фокс: (обісрався від жаху і боязно) Дядя, не вбивайте мене, я вам пісюна поцілую!

Прєдатора це так зачепило за душу, що він від жалю скручує Фоксу шию до самих сідниць.
Під час бійки Кольобок звільняється від мотузок. Скоштувавши цукерку-екстазі "Мєнтос" б'є вказівним пальцем Прєдаторові у пупка і той падає на вологу землю.

Кольобок: Ха-ха! Так тібє і нада, куріца-памада!
Прєдатор: А мінє нє больна, куріца-довольна! (вмирає)

Кольобок: Жить, как говоріться харошо!

Помічає на дорозі ананас. Підходить до нього й бере.
Кольобок: Хм…!?! Сніданок для чемпіонів!

Раптом із-за кущів рєзко й швидко з'являється КаМАЗ та збиває нахрєн Кольобка. З КаМАЗа вилазить водій, підіймає рештки Кольобка і кидає в кузов. Потім білою фарбою малює на кабіні ще одного черепка.

Водій КаМАЗа: Зверькі їх люблять!

Він сідає в машину й їде далі. Гидко співає якась дурна пташка.

Завіса.